Призначення
Після вирізання зображення та очищення від надлишкового плівкового матеріалу його можна переносити на робочу поверхню. Для цього призначені аплікаційні плівки та папір. Аплікаційні матеріали ще називають монтажними, технічними або трансферними – це один з найбільш важливих інструментів, що значно полегшують виробництво рекламних знаків. За допомогою аплікаційної плівки можна швидко та зручно перенести плівкове зображення з підложки на основу. Легкість в роботі багато в чому залежить від якості матеріалу та правильності вибору, при цьому слід орієнтуватися на розмір зображення, його окремих елементів, тип декоративної плівки та властивості основи.
Існує кілька видів аплікаційних плівок ( Плівка Оракал та Рітрама) та паперу, властивості яких відповідають різним можливостям застосування. Знання деяких важливих особливостей, що відрізняють один матеріал від іншого, допомагає правильно обирати допоміжний засіб та сприяє досягненню бажаних результатів.
Ступінь приклеювання аплікаційного матеріалу повинна відповідати типу декоративної плівки та ступеню її приклеювання до поверхні нанесення. Плівка зі слабкою адгезією може не підняти зображення з підложки, а з занадто високою – не відпустити зображення на основу.
Види аплікаційних матеріалів
Відмінності зумовлені полімером, з якого виготовлена плівка (частіше за все це ПВХ, поліетилен та поліпропілен), наявністю/відсутністю підложки, можливістю одноразового та багаторазового використання, типом клейової основи та силою приклеювання. Аплікаційний папір використовується в тих самих випадках, що і плівка. Зазвичай аплікаційні матеріали випускаються трьох ступенів приклеювання: слабка (0,4-0,8 Н/см), середня (0,9-1,7 Н/см), висока (1,8 та більше Н/см). Вибір ступеню приклеювання залежить від розмірів окремих елементів та типу самоклеючої плівки (лита або каландрована, з перманентним або видаляємим клейовим шаром, вільнім від розчинника або на його основі, з максимальною або послабленою початковою адгезією). Ступінь приклеювання являє собою важливий показник. Саме клей забезпечує легкість відокремлення зображення (навіть невеликих зображень) від підложки, видалення самої аплікаційної плівки від зображення після переносу та кінцевого приклеювання до основи.
Аплікаційні матеріали повинні відповідати таким вимогам:
- Забезпечувати зручність використання та мати відповідні розміри, не бути занадто товстими або тонкими.
- Бути пластичними та одночасно з цим мати відмінну розмірну стабільність. Плівки, що мають тенденцію до розтягу, призводять до спотворення зображення. При нанесенні смуг з литих плівок здатність аплікаційного матеріалу до розтягування може стати перевагою: з’являється можливість виконувати вигини та повороти зображення за допомогою розтягування, без надрізів.
- Мати вологовідштовхувальні властивості, не розповзаються при вологому методі нанесення, мають необхідну прозорість для того, щоб добре бачити вінілове зображення.
- Клейовий шар повинен бути рівномірним, в іншому випадку на декоративній плівці можуть з’явитися залишки клею.
- При використанні різних рулонів якість та ступінь приклеювання не повинна змінюватись.
- Плівка повинна легко розмотуватись, без надлишкового натяжіння.
- Краї плівки повинні бути рівними та не скручуватись.
Кілька важливих рекомендацій:
- Необхідно захищати аплікаційну плівку від потрапляння прямих сонячних променів. Не варто зберігати її на підвіконні або батареї.
- При вологому методі нанесення та роботі з зображеннями великої площі слід використовувати плівку або папір більшої товщини.
- Не слід використовувати плівку з закінченим терміном зберігання.
- Висока ступінь приклеювання необхідна в таких випадках:
- для вінілових плівок з клейовим шаром на основі розчинника;
- для переносу дрібних елементів зображення;
- для литих плівок;
- для плівок з матовою або текстурованою поверхнею;
- для переносу зображень, які вирізаються за допомогою гарячого штампування (супроводжується оплавленням країв плівки, зменшує площу зчеплення з аплікаційним матеріалом).
- Для переносу великих символів потрібна слабка сила приклеювання.
Нанесення аплікаційних матеріалів
Для запобігання утворенню пухирців повітря та складок нанесення аплікаційної плівки повинно бути рівномірним. Розгладжувати поверхню слід в напрямку від центру до країв, використовуючи для цього спеціальний ракель. Після нанесення можна видалити підложку, залишив на аплікаційній плівці лиш зображення, що готове до переносу на основну поверхню. При роботі з великими фрагментами підложку видаляють не одразу, а поступово. Її слід витягувати з-під плівкового матеріалу по мірі переносу зображення на основу.
При роботі з аплікаційними матеріалами можуть виникнути наступні проблеми: перекошування, утворення складок, надмірне натяжіння. Ці недоліки значно ускладнюють роботу, можуть пошкодити вінілову графіку та призвести до появи виробничого браку – утворення пухирців під вініловою плівкою, зморщуванню та перекосу графічного зображення. Для запобігання цим проблемам необхідно використовувати аплікаційні матеріали відповідної ширини та наносити їх за допомогою спеціального інструменту – валка, ракелю або диспенсера та аплікатора. Диспенсер підтримує плівку в стані необхідного натяжіння, що дозволяє наносити її за допомогою аплікатору рівно та без викрівлень. В цьому випадку розмотування відбувається безпосередньо з рулону.
Видалення аплікаційних матеріалів
Небажано довго тримати плівку на вініловому зображенні. З часом сила приклеювання зростає, що може викликати утруднення її видалення після переносу. Клейовий шар аплікаційного матеріалу при тривалому контакті з вініловою плівкою може нанести шкоду її поверхні.
Перед видаленням необхідно ще раз розгладити аплікаційну плівку з використанням ракелю або валка. При цьому потрібно приділяти увагу тим ділянкам, де знаходяться дрібні деталі, кути та краї. Після цього необхідно підчепити край плівки та обережно зтягувати її під кутом, близьким до 180 градусів, уникаючи при цьому різких рухів.
Якщо нанесення аплікаційної плівки та перенос зображення були виконані правильно, можна бути впевненим в тому, що вінілова графіка добре приклеїлась до основи та аплікаційну плівку буде легко зняти. Якщо на графічному зображенні після видалення аплікаційного матеріалу помітні пухирці повітря, їх можна проколоти за допомогою голки. Використовувати ніж або лезо не рекомендується, адже такі розрізи можуть стати причиною появи розриву матеріалу, призвести до забруднення та деформування зображення, спровокувати відшарування зображення. Видаляти занадто дрібні пухирці не варто, адже при використанні плівка натягується та дрібні дефекти зникають. Невеликі зморшки (якщо при нанесенні не вдалося уникнути їх появи) можна видалити за допомогою інтенсивного розгладжування. Значні складки потребують подовжніх розрізів за допомогою гострого інструменту. Цей метод найбільш ефективний, дефект стає непомітним при усуненні зморшок, що утворюються по краям графічного зображення. Проте такі помилки, частіit за все, потребують переробляння графіки.